Григорій Чикриж: «Продукція звичайна і органічна – це як бройлер і домашня курка»

Від Полтави до с. Говтва, що в Козельщинському районі, – якась година їзди не найгіршими дорогами. Та, коли потрапляєш сюди, здається, що переносишся в іншу епоху, – таку, де нема промисловості, повітря чисте, на луках буяють квіти й пощипують зелену траву корови, ставки, що трапляються обабіч шляху, повні риби, і навіть автозаправні станції виглядають так, ніби застигли десь у минулому столітті. Посилює враження округла гора, що височіє над селом. Колись тут було древнє місто Говтва, яке кілька сторіч обороняло місцеві краї від різних загарбників. Раз на рік сюди з’їжджаються на своє свято нинішні козаки і охочі до історичних реконструкцій глядачі. Та свято закінчується – і сучасна Говтва знов занурюється у тишу…

Утім, ознаки ХХІ століття не помітні лише на перший погляд. Якщо придивитися, за лісосмугами можна побачити і безкраї поля кукурудзи й сої, і спорожнілі села, і розвалені хати, а подекуди – контрастом – і дорогі іномарки на сільських дорогах. Звісно ж, як і скрізь в Україні, власники й орендарі землі в Козельщинському районі працюють за інтенсивними технологіями, вирощуючи найприбутковіші культури та застосовуючи для цього хімічні засоби захисту рослин і мінеральні добрива. Але не всі. Екологічною оазою навколо Говтви розкинулися поля, на яких господарює Григорій Іванович Чикриж. Уже понад два десятиліття, з 1996 року, він не застосовує на них пестицидів і мінеральних добрив, а три роки тому отримав органічний сертифікат.

Біографія Григорія Івановича – типова для багатьох людей, які народилися в 1950–1960-х роках: закінчив сільськогосподарський технікум і Полтавський сільськогосподарський інститут (нині – Полтавська державна аграрна академія), отримавши спеціальності агронома й плодоовочівника, працював на виробництві – агрономом, заступником голови колгоспу, був головою сільської ради. Коли місцевий колгосп після реорганізації перетворився на спілку селян «Вітчизна», люди довірили йому керівництво цим господарством, отже, став головою спілки. Було це 1995 року.

– Коли колгосп розпадався, утворилися мільйонні борги, – згадує Григорій Чикриж. – Після реорганізації, у перший рік існування спілки, посіяли цукрові буряки, купили й внесли гербіциди, добрива. Але насіння виявилося поганим і не зійшло. Це могло закінчитися повним розвалом господарства, але вдалося вистояти. Ми брали насіння через цукрозавод і змогли через суд довести, що воно було неякісне. Тоді вирішили, що більше не будемо ні з ким зв’язуватися і працюватимемо без «хімії».

Власне, рішення відмовитися від агрохімікатів тоді прийняли насамперед тому, що на них не вистачало грошей. Та досвід засвідчив, що такий метод господарювання навіть кращий. Хоча, звісно, були труднощі, але навчилися їх долати. Так, бур’яни знищують механічними методами. Наприклад, при вирощуванні проса навесні бур’яни провокують дискуванням, проводять 2–3 культивації до посіву, післясходове боронування, 2–3 прополювання, підгортання.

Тривалий час вносили органічні добрива, які постачала ферма, – утримували велику рогату худобу, свиней. На жаль, 2005 року від тваринництва відмовилися, тому що було воно збитковим, на нього не вистачало сил і ресурсів. Але в землі не забирають все до краплини: рослинні рештки, солома – все це приробляють у ґрунт. Тут категорично не спалюють нічого, що залишається після збору врожаю. Дають землі й відпочити під чистим паром, проводячи з травня по вересень кілька обробітків. Хоча для обробітку використовують переважно дискові борони й культиватори, застосовують і оранку.

Зараз два господарства, які з’явилися на базі СС «Вітчизна», – СФГ «Околиця» та ПСП «Агрофірма Україна – Говтва», господарюють на 550 га землі. Ґрунти тут – переважно піщані, що утворилися в заплаві річок Псьол і Говтва. На них добре почуваються чотири основні культури, які тут вирощують, – пшениця озима, просо, жито й соняшник. Наступного року планують посіяти ще й горох, як для виробництва товарної продукції, так і для збагачення ґрунту азотом.  

Зважаючи на великий стаж екологічно чистого господарювання, про органічну сертифікацію керівник замислювався вже давно. Ще 2008 року познайомився з головою правління Федерації органічного руху України Євгеном Миловановим. Тоді в Україні вже існував сертифікаційний орган, тож почали готуватися до сертифікації. Проте, того року країна занурилася в чергову економічну кризу, тому від бажання отримати офіційний органічний статус тимчасово відмовилися. Повернулися до цього питання пізніше, і три роки тому компанія «Органік Стандарт» видала органічний сертифікат. До речі, Григорій Чикриж – один із тих виробників, які скористалися обласною Програмою розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини, яка передбачає компенсацію витрат на таку сертифікацію.

Офіційне визнання як органічного виробника відразу ж дало економічні переваги й потужний поштовх розвитку підприємства.

– Органічна продукція коштує дорожче, ніж звичайна, – пояснює Григорій Чикриж. – Тому ми змогли купити новий комбайн, чотири трактори і вийти на новий рівень виробництва.

Але ж техніка – це ще не все. Тож керівник продовжує навчатися, переймати досвід інших підприємств. Так, на початку серпня нинішнього року побував у Центрі органічного землеробства ПП «Агроекологія» на семінарі «Технологія вирощування високоолеїнового соняшника в органічній системі землеробства». Семінар проходив за ініціативи ТОВ «Укролія», яке пропонує фермерам вигідні умови співробітництва з вирощування цієї культури. В «Агроекології» побачив чимало такого, що викликало інтерес, захоплення, подекуди – й здивування. Наприклад, запам’яталися практичні заняття на полі кукурудзи, посіяної після соняшника. Григорій Чикриж землю після соняшника залишає під паром. А в «Агроекології» замість пару дивувала потужною зеленою масою кукурудза. Тому було цікаво дізнатися, за допомогою яких саме прийомів був досягнутий такий результат. Зацікавив і досвід застосування сидеральних культур, адже в себе їх поки що не вирощує. Узагалі вважає, що таке навчання на базі найвідомішого органічного підприємства – дуже корисне, дає можливість уникнути багатьох помилок, які бувають, коли опановуєш якусь технологію самотужки. Щодо високоолеїнового соняшника, Григорій Іванович, дізнавшись про його особливості, хоче наступного року посіяти цю культуру в себе. Адже її насіння коштує дорожче навіть за звичайний органічний соняшник. А це – можливість отримати більше прибутку, продовжити підвищувати рівень виробництва, технічного оснащення.

– Але органічне виробництво для мене – не просто вигідний бізнес, – говорить аграрій. – Якби мене цікавив тільки прибуток, можна було б накидати гербіцидів і отримувати гроші простіше. Ще коли я вступав до технікуму, там навчали кільком спеціальностям, та я цілком свідомо не пішов вчитися на агрохіміка. Небажання використовувати «хімію» – це в мене, мабуть, десь на генному рівні. Я хотів працювати за технологіями, де її не застосовують.

Звісно, органічне господарювання позитивно впливає на довкілля, на чистоту повітря, землі й води у селі. Зараз у Говтві живе близько 300 чоловік. У сезон до 15 з них трудяться в «Околиці» й «Агрофірмі Україна – Говтва», взимку працівників трохи менше. Але з кваліфікованими й добросовісними кадрами бували й проблеми. Адже багато людей звідси, як і з безлічі інших сіл, намагаються виїхати до великих міст, а то й за кордон. Проте, нині Григорій Чикриж працівниками задоволений – підібралися однодумці, які також розуміють важливість і переваги органічних технологій:

– У мене працюють механізатори – хороші хлопці. Упевнений, що вони вже не підуть працювати туди, де застосовують агрохімікати.

І все ж, на жаль, розуміють користь екологічного землеробства не всі місцеві жителі. Частину своїх паїв вони, по закінченню термінів оренди, забрали і стали працювати на них самі. Звісно, проблема не в тому, що люди намагаються господарювати самі, – таке прагнення можна лише вітати. Проте, замість того, щоб продовжувати вирощувати екологічно безпечну продукцію, власники засіяли свою землю кукурудзою й соняшником, які одразу ж почали обробляти гербіцидами. Таких площ тут зараз близько 150 га, і це заважає й органічному господарюванню. Тож доводиться влаштовувати буферні зони між цими паями й орендованими, щоб та «хімія» не забруднила органічну продукцію.

– Продукція звичайна і органічна – це як бройлер і домашня курка, – розмірковує Григорій Іванович. – Вирощений на промислових комбікормах, на антибіотиках бройлер ніколи не буде таким смачним і корисним, як домашня курка, яку годують зерном, яка буває на сонці, може пастися на траві, склювати черв’ячка. Так от, ми, якщо висловлюватися образно, вирощуємо саме таку «курку», а не «бройлера».

Аграрій переконаний, що людина, яка хоче вести здоровий образ життя, має харчуватися продуктами, виробленими за технологіями, максимально наближеними до природи. Він розповів, що зараз навіть цукор виробляють уже не так, як раніше, тому що цукрові буряки, вирощені із застосуванням великої кількості пестицидів та мінеральних добрив, змінюють свої властивості й природної, без каталізаторів, кристалізації цукру не відбувається.

– Мені шкода дивитися на дітей, які живуть у містах, – зізнається Григорій Чикриж. – Яку їжу їм пропонують у магазинах? Все захімізоване, зі штучними добавками, пальмовою олією.  

Тому вважає, що чим більше буде органічних виробників, тим більше можливостей у тих самих міських дітей харчуватися краще. Для себе ж він давно вже зробив цей вибір: працювати так, щоб завдяки цьому було добре і власній родині, і навколишньому середовищу, і тим, хто споживатиме результати його труда.

– Те, що треба вирощувати нормальну, чисту продукцію, – це вже у голові, у душі,увійшло у свідомість, стало звичкою. Я вже не повернуся до використання хімікатів – моя свідомість мені цього не дозволить, – запевняє аграрій.

Ганна Козельська


Назад до списку
Григорій Чикриж

Григорій Чикриж

© фото Ганни Козельської


Новини

08.10.18

Свіже, локальне, безпечне – у новому магазині

6 жовтня у Полтаві відкрився другий фірмовий магазин «Агроекології». Він отримав назву «Fresh&Local»

29.09.18

Триває подорож шляхами органічної Полтавщини

Команда проекту "Органічна Полтавщина" побувала в Козельщинському районі

03.09.18

Шляхами органічної Полтавщини

За ініціативи президента ГС «Полтавське товариство сільського господарства» Семена Свиридоновича Антонця та секретаря спілки Антоніни Семенівни Антонець розпочато проект «Органічна Полтавщина»

01.09.18

Ціни на органічну продукцію рослинництва та продукти її переробки станом на 1 вересня 2018 р.